Хороший поворот сюжету – це більше, ніж просто застати глядача зненацька. Існує надто багато фільмів, які вкидають дешеві, неймовірні повороти просто заради того, щоб приголомшити глядачів, навіть якщо ці повороти в кінцевому підсумку не мають жодного сенсу і роблять недійсним або руйнують все, що було до них. Хороший поворот висвітлює решту історії, додаючи новий шар, який робить попередні сцени ще більш значущими.
Зрозуміло, що ми намагаємося уникати спойлерів, але найкращі фільми з несподіванками не менш корисні для перегляду, навіть якщо ви знаєте, що буде далі. Хороший закручений сюжет змусить вас одразу ж захотіти переглянути фільм ще раз, щоб побачити історію та персонажів у новому світлі.
Пропонуємо 7 найкращих фільмів з несподіванками, які варто відкрити для себе вперше або переглянути з новим розумінням.
Бійцівський клуб (1999)
Перше правило “Бійцівського клубу” – не говорити про “Бійцівський клуб”, і ми не порушуватимемо цього правила, щоб розкрити сюжет фільму. Але похмуро-смішне дослідження Девіда Фінчера про наслідки токсичної маскулінності варте того, щоб про нього поговорити, тим паче за майже 25 років, що минули з моменту його виходу на екрани.
Заснований на романі Чака Паланіка 1996 року, фільм Фінчера є дошкульною сатирою на сучасне споживацтво очима його безіменного головного героя (Едвард Нортон) та його несповна розуму друга Тайлера Дердена (Бред Пітт).
Коли дует створює підпільні бійцівські клуби по всій країні, які плавно переходять у терористичні осередки, фільм передбачає ті насильницькі прояви мізогінії та антиістеблішменту, які згодом проростуть в Інтернеті. Поворот посилює цей зв’язок, заземлюючи його в характерних персонажах, створених Палагнюком і Фінчером.
Шосте чуття / Шосте відчуття (1999)
Фільм Найта Ш’ямалана “Шосте чуття”, можливо, має найвідомішу несподіванку фінала усіх часів і народів, тож досить важко не дізнатися про нього, навіть якщо ви ніколи не бачили фільму. Незалежно від того, чи дивитеся ви “Шосте чуття” вперше, чи в 20-й раз, розповідь Шьямалана залишається однаково елегантною та вражаючою.
Цей фільм – це набагато більше, ніж просто знаменитий закручений сюжет, а кульмінаційне одкровення поглиблює розвиток персонажів та емоційний резонанс настільки ж, наскільки й шокує.
Брюс Вілліс дає чутливу, моторошну виставу в ролі задумливого психолога, який береться за проблемну дитину-пацієнта, яку грає Хейлі Джоел Осмент. Коли герой Осмента Коул Сір зізнається, що “бачить мертвих людей”, це лише перший крок у дослідженні Шьямаланом теми травми та зцілення.
Мементо (2000)
Існує чимало фільмів Крістофера Нолана з помітними поворотами, і це все можна простежити до його проривного фільму, цього інноваційно структурованого трилера з Гаєм Пірсом у головній ролі людини, яка страждає на антероградну амнезію.
У певному сенсі, кожна нова сцена є поворотом, оскільки Нолан розповідає історію задом наперед, а Леонард Шелбі у виконанні Пірса не здатен формувати нові короткочасні спогади. Таким чином, кожна сцена розкриває щось, що Леонард знав, але забув, часто замінюючи це навмисною дезінформацією.
Є ще один великий поворот, який пояснює витоки прагнення Леонарда до помсти, що перегукується з темами Нолана про особисту відповідальність і брехню, яку люди говорять, щоб вберегти близьких від болю. Приємно нарешті скласти всі шматочки сюжету докупи, але “Мементо” захопливо дивитися навіть тоді, коли факти залишаються затіненими.
Психо (1960)
Коли фільм “Психо” Альфреда Гічкока вийшов на екрани кінотеатрів у 1960 році, було прийнято рішення не розсаджувати глядачів після початку фільму, щоб зберегти багато сюрпризів. Гічкоківська майстерність успішно продала “Психо” як фільм, сповнений несподіваних потрясінь, а непередбачуваність сюжету залишається головною фішкою фільму і через десятиліття.
Глядачі, які ніколи не бачили “Психо”, можуть бути знайомі з такими знаковими моментами, як сцена в душі, але те, як вони поєднуються, все одно вражає.
Моторошний власник мотелю Норман Бейтс у виконанні Ентоні Перкінса – один з найбільших лиходіїв кінематографа, а викривлена причина його схильності до насильства розкривається у головному фінальному повороті “Психо”. На цьому шляху є багато менших поворотів, виконаних з майстерністю та артистизмом найбільшого майстра саспенсу в кінематографі.
Прибуття (2016)
Режисер Дені Вільньов та сценарист Ерік Гайссерер додають чимало сюжетних елементів, щоб перетворити оповідання Теда Чанга “Історія твого життя” на масштабний науково-фантастичний фільм, але зберігають центральну сюжетну схему Чанга.
Коли таємничі прибульці прибувають на Землю з невідомою метою, лінгвіст Луїза Бенкс (Емі Адамс) отримує завдання з’ясувати, як спілкуватися з міжгалактичними гостями. Процес вивчення мови прибульців впливає на Луїзу фундаментальним чином, що призводить до прекрасної і руйнівної фінальної розв’язки фільму.
Вільньов передає ліричні якості стриманого оповідання Чанга, додаючи при цьому напруженості та небезпеки. Навіть з більшим розмахом “Прибуття” залишається зосередженим на особистих стосунках, і його поворот має такий самий вплив на інтимні стосунки між Луїзою та колегою-науковцем (Джеремі Реннер), як і на долю планети Земля.
До біса кохання (2003)
У цій недооціненій романтичній комедії Рене Зеллвеґер зіграла одну з найкращих ролей у своїй кар’єрі, а центральним моментом є епічний монолог, який розкриває приголомшливий поворот сюжету про минуле та мотивацію її героїні, авторки книги про самодопомогу Барбари Новак.
До того, як з’являється ця бомба, фільм режисера Пейтона Ріда – це чудовий пастиш з пінних, цукеркових романтичних комедій 1960-х років, з блискучою постановкою та дизайном костюмів і дотепними, іскрометними діалогами.
Зеллвегер грає авторку книги, яка надихнула жінок 1962 року відкинути ідею романтики і грати на полі так само, як це роблять чоловіки. Вона стає мішенню для ввічливого журнального письменника Кетчера Блока (Юен МакҐреґор), який виношує ретельно продуманий план, щоб закохати її в себе і викрити її як шахрайку. Виявляється, що його хитромудрий план не має нічого спільного з власним планом Барбари, який розкривається в одному з найсмішніших моментів цього веселого, підривного фільму.
Чудова афера (2003)
Ця драма про шахрайство є дебютною для режисера Рідлі Скотта, і, можливо, саме тому вона не отримала тієї уваги, на яку заслуговує. Скотт вправно поєднує безтурботний кримінальний капер зі зворушливою міжособистісною драмою, які об’єднуються у головному повороті фільму в третьому акті.
Ніколас Кейдж демонструє одну зі своїх фірмових істерик, коли його персонаж зривається в аптеці, але здебільшого його гра є привабливо приглушеною.
Кейдж грає невротичного шахрая, чиє життя перевертається з появою доньки-підлітка, яку він ніколи не знав. Елісон Ломан чудово грає молоду жінку, яка з радістю дізнається, що її батько – дрібний злочинець, але у якої, можливо, є і свої таємниці. Поворот “Чудова афера” водночас задовольняє і розбиває серце, як і ця прихована перлина фільму.
Джерело: TomsGuide
